Подробнее Запомнить город


В українських банків закінчуються гроші

15.03.09 , forpost
размер текста:

Валютний голод продовжує відчуватися у фінансовій сфері. Необхідність тримати систему на плаву змушує Національний банк (НБУ) витрачати свої золотовалютні резерви. За оперативними даними, в лютому золотовалютні резерви (ЗВР) НБУ зменшилися на 8,2%, або на $2361,69 млн., склавши на 28 лютого $26 458,74 млн. Це означає, що Нацбанк продав валюти більше, ніж її купував. У лютому сальдо інтервенцій НБУ на міжбанківському валютному ринку було негативним і склало - $1 729,6 млн.

Якщо сюди додати січневе зменшення ЗВР на 8,2% (на $2 722,77 млн. в абсолютних показниках), то виявиться, що

в цілому за два місяці ЗВР Нацбанку зменшилися на 16,1%, або на $5 084,59 млн. з $31 543,33 млн.

Якщо темпи зменшення ЗВР збережуться, то їх трохи не вистачить до Нового року. Основні канали «збуту» доларів проходять через міжбанківські торги, де НБУ за допомогою інтервенцій регулює співвідношення національної валюти до іноземних, а також розпочатим з 27 лютого валютним аукціонам, через які іноземну валюту продають банкам на покриття физлицами-заемщиками валютних кредитів.

Існує декілька чинників, що впливають на такий хід подій. Головним з них є погіршення якості кредитних портфелів комерційних банків. Ще в початку березня НБУ виражав свою стурбованість зростанням обсягів проблемної заборгованості по кредитах банків у 2008 році. Нацбанк повідомив, що за 2008 рік обсяг проблемної заборгованості по кредитах, виданих тільки київськими банками, збільшився в 2,7 раза до 6,37 млрд. грн., що складає 35% від обсягу проблемної заборгованості у банківській системі в цілому. Причому

суттєве погіршення якості спостерігається щодо портфелів кредитів, наданих саме в інвалюті, що, природно, не може позначитися на розмірі ЗВР. Така динаміка, як відзначає НБУ, пов'язана з різкою девальвацією гривні.

Минулого тижня НБУ майже удвічі збільшив обсяг продажів валюти для погашення валютних кредитів населення – з $34,5 млн. в позаминулу п'ятницю до $61 млн. в середу. Кількість банків, що розраховують на отримання валюти, виросла з 12 до 49. Формально продаж проводиться у формі аукціону, проте вже вдруге відсікання заявок відбувається по тому ж курсу – 7,8 грн./долл. Регулятор не бере на себе зобов'язань із підтримки цього курсового рівня надалі, але дає ринку орієнтир щодо майбутніх котирувань.

Розуміючи, що ресурс дуже обмежений, НБУ, надаючи гроші на аукціонах, чітко регулює розподіл дефіцитної валюти. Нацбанк рекомендує банкам у першу чергу купувати валюту на аукціонах для погашення позичальниками кредитів на купівлю житла. «Першочергово включати в реєстр (позичальників, для яких купується валюта на аукціонах) інформацію про забезпечення виконання зобов'язань в інвалюті по кредитних договорах на придбання або будівництво житла», – сказано з цього приводу в повідомленні НБУ.

Потім до реєстру включаються позичальники, що отримали кредити на лікування, після них – ті, хто отримали кредити на навчання, а за ними – фізособи-суб’єкти підприємницької діяльності, що отримали кредити з основною сумою боргу до $50 тис. «Підставою для першочергового включення до реєстру за вищезгаданими категоріями клієнтів-позичальників є копії відповідних підтверджуючих документів», – стверджують у Нацбанку.

Регулятор також зобов'язав банки до зворотного продажу валюти йому у випадку, якщо куплена банком валюта не була використана за призначенням протягом подальших п'яти робочих днів. Крім того

НБУ застеріг комерційні банки від подальшого підвищення кредитних ставок, яке розглядатиметься як порушення ст. 49 Закону про банки і банківську діяльність.

«Таким чином, НБУ ускладнює умови роботи банків в Україні, що є негативом для банківської системи», – відзначає Олександр Шкурпат, фінансовий аналітик інвестиційної компанії «Аструм-інвест».

Але є й інший чинник, не менш важливий, ніж перший. Комерційні банки швидко втрачають свою депозитарну базу. Різке погіршення матеріального становища громадян України, а також не менш різке падіння довіри до фінансових інститутів у цілому, привели до того, що в банківській системі почався відтік коштів з депозитів. У січні депозити скоротилися на 18,3 млрд. грн., або 5,1%. Груднева стабілізація пояснювалася переоцінкою валютних депозитів, які скоротилися в доларовому вираженні на 1%, але виросли в перерахунку на гривню на 13,2%. Уже в січні негатив виявився повною мірою: депозити населення скоротилися в гривні (на 3 млрд.) і в інвалюті (у перерахунку – на 4,9 млрд. грн.), підприємства скоротили гривневі депозити на 11,9 млрд. грн. і наростили валютні на 1,4 млрд. грн.

Лютневі дані щодо обсягів чистої покупки валюти населенням і зняття валютних внесків фізосіб свідчить про те, що девальваційні очікування й банківська криза не слабшають.

Загальний лютневий обсяг виведених у готівку валютних коштів, $2,2 млрд. (з них $800 млн. знято з валютних внесків) – це майже удвічі більше січневого рівня.

Єдиним можливим варіантом змінити ситуації при незмінних правилах гри – зовнішня позика на покриття поточних зобов'язань. Основним кредитором тут є МВФ, але розбіжності з урядом з низки питань відтягнуло надання чергового траншу. На думку аналітиків «Аструм-інвест», доки уряд утрясе всі моменти з МВФ, гроші надійдуть на рахунок України не раніше, ніж через 1-2 місяці. Також розглядаються й інші варіанти. Як пояснюють у Кабміні, переговори щодо позик з іншими державами поки що не ведуться. Тут найбільш вірогідною є допомога з боку Росії – мова йде про $5 млрд.

Хоча гостра фаза банківської кризи почалася ще в січні з невиконання зобов'язань перед вкладниками й уведення тимчасової адміністрації в низці великих банків, досі держава не здійснила рекапіталізацію або націоналізацію жодного банку.

Шестимісячний мораторій на видачу внесків у банках із тимчасовою адміністрацією тільки мотивує населення забирати гроші з інших банків, доки така можливість є.

Набіг вкладників призводить до неможливості виконання своїх зобов'язань іншими банками, і це хибне коло може зберігатися аж доти, доки в країні не залишиться тільки декілька банків, які продовжуватимуть працювати з внесками населення. «Доки від держави не буде рішучих заходів із входження в капітал і наданню гарантій відразу декільком великим банкам, ми не чекаємо істотного поліпшення ситуації», – робить висновок Юрій Бєлінський, глава департаменту аналітики «Аструм-інвест».

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
БізнесЦензор зібрав коментарі від трьох українських підприємств – ЗТР, Укрелетроапарат та концерну НІКМАС – щодо проєкту закону про локалізацію. Резюме: Україна запускає те, що у всьому світі діє вже давно.
Офис президента обнародовал все пять вопросов, которые будут заданы украинцам в день голосования на местных выборах 25 октября. Один из них касается создания свободной экономической зоны на Донбассе.
19.10.20
"Зеленый" водород – экологически чистое топливо, которое может заменить ископаемые источники энергии уже в ближайшем будущем. Какие источники водорода существуют, и почему это топливо перспективно для Украины.
Алюминий подорожал до максимальных значений за полтора года. Стоимость металла на LME достигла 1863 долл/тонну за счет активного спроса в Китае и ослабления курса доллара.
16.10.20
"Банковская реформа" Валерии Гонтаревой и членов ее команды Якова Смолия и Екатерины Рожковой не была успешной. Создается впечатление, что предыдущие пять лет вся финансово-банковская система работала против отечественных производителей.
Летом ситуация на рынке труда значительно улучшилась и количество вакансий увеличилось на 47 процентов. Сейчас же работодатели заняли выжидательную позицию, пока не будет более-менее понятная ситуация со второй волной карантина.
16.10.20, Сегодня
В Украине с началом осени начался стремительный рост цен. Инфляция за сентябрь, по данным Госслужбы статистики, составила 0,5% за месяц. Экономисты говорят, что к концу года цены будут расти еще быстрее, до 2% ежемесячно.
15.10.20
В октябре, как ожидается, Верховная Рада рассмотрит подготовленный правительством проект госбюджета на 2021 год. Что не так с главным финансовым документом страны.
Ціни на оренду комерційної нерухомості знизилися і будуть знижуватися далі, попереджають експерти. Як криза позначилася на торговельній та комерційній нерухомості і яким буде майбутнє офісних працівників?
13.10.20
13.10.20, Капитал
Со времён окончания Второй мировой войны ни одно событие не оказывало такого глубокого глобального воздействия, как пандемия Covid-19. Эта пандемия спровоцировала кризис в здравоохранении и экономике в масштабах, которые мы не видели на протяжении жизни несколько поколений.
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20
24.09.20
23.09.20
21.09.20
18.09.20
17.09.20
16.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!