Банкрутство по-новому: свої ліквідатори і розбазарювання держмайна

Проблеми фінансово неспроможних підприємств відтепер будуть вирішувати по-новому.

З 19 січня набула чинності свіжа редакція Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка дозволить ефективніше захистити права кредиторів і присікати фіктивні банкрутства.

Саме так вважають юристи, але, як виявляється, не все так безхмарно. Адже лобісти залишили в законі чимало шпарин для маніпулювання.

Що позитивного?

Отже, наведемо основні новели Закону.

По-перше – справа про банкрутство компанії тепер буде порушуватися лише після того, як суд у підготовчому судовому засіданні перевірить обґрунтованість вимог заявника. Це нововведення повинно запобігти компаніям-божникам організувати своє штучне банкротство з метою виводу активів.

Причому на цій стадії суд зобов'язаний долучити до матеріалів справи заяви про банкрутство, які подані іншими кредиторами до дня проведення підготовчого судового засідання. У разі якщо заяву первинного кредитора буде визнано необґрунтованою, суд зобов'язаний приступити до розгляду заяв інших кредиторів.

"Це дозволить виключити ситуації, коли після порушення справи про банкрутство боржник розраховувався з ініціюючим кредитором, який або відкликав заяву, або ж не публікував оголошення про порушення справи про банкрутство", – каже старший юрист "Губенко та партнери" Максим Льовкін.

В такій ситуації боржник міг спокійно переписати свої активи на споріднену структуру, щоб вони не дісталися іншим кредиторам.

По-друге – з 19 січня 2014 року всі рішення про порушення справ про банкрутство публікуватимуться на сайті Вищого господарського суду. Наразі такі рішення публікуються в друкованих засобах інформації органів ЗМІ, які майже ніхто не читає.

Така новація дозволить кредиторам завчасно дізнатися про можливе банкрутство боржника.

По-третє – змінено процедуру накладення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відтепер такий мораторій буде накладатися судом на стадії підготовчого засідання, а не на стадії розгляду справи, як це було раніше.

"Раніше для початку процедури банкрутства було достатньо подання заяви від кредитора або самого боржника. Суд перевіряв, що заява складена належним чином і приймав рішення про початок процедури банкрутства і вводив мораторій, який дозволяв боржникові не виконувати грошові зобов'язання перед конкурсними кредиторами", – пояснює юрист ЮФ "Ілляшев та Партнери" Вадим Кізленко.

Ще одним позитивним моментом в законі є виключення можливості визнати підприємство банкрутом на підставі відсутності за місцем реєстрації, що було вельми популярним інструментом для ліквідації підприємств.

Однак на цьому позитивні зміни закінчуються.

Привілейовані кредитори

Так, нова редакція закону "Про банкрутство" ставить в нерівні умови кредиторів.

Відтепер вони ділитимуться на три групи: забезпечені кредитори (кредитори, які позичили кошти під заставу майна), конкурсні (їхні кредити не забезпечені заставами) та поточні (кредитори, що не встигли в тридцятиденний термін заявити про свої вимоги до боржника).

Найбільше прав отримали забезпечені кредитори. По-перше, їхні вимоги будуть задовольнятися поза чергою.

По-друге, вони будуть затверджувати або накладати вето на план санації чи ліквідації підприємства.

Раніше у них такої можливості не було, і це призводило до того, що забезпечені кредитори – переважно банки – роками не могли оскаржити план санації підприємства, затверджений радою кредиторів на користь зацікавленої особи з метою ухилення від боргів.

Конкурсні кредитори зможуть лише брати участь в комітеті кредиторів, який розроблятиме план санації, або ліквідації боржника.

Поточні кредитори не матимуть таких прав, але зможуть заявити про свої вимоги до боржника після 30-денного строку з порушення справи про банкротство.

Раніше вимоги кредиторів, що не встигли заявити свої вимоги, не включалися в реєстр вимог і вважалися погашеними. Тепер вимоги таких кредиторів будуть включатися в шосту чергу, тобто в останню.

"Найчастіше грошей вистачає тільки на задоволення вимог кредиторів першої, другої, третьої і четвертої черги. Відсоток задоволення вимог кредиторів п'ятої та шостої черги дуже невисокий. Безумовно, вимоги таких кредиторів будуть визнані, але навряд чи такі кредитори зможуть повернути свої гроші", – підкреслює Кізленко.

Лазівка для "своїх"

Найбільш суперечливі зміни стосуються арбітражних керуючих.

З моменту вступу в силу нової редакції Закону "Про банкрутство" арбітражні керуючі більше не є суб'єктами підприємницької діяльності, як це було раніше. Тепер їм присвоєно статус суб'єкта незалежної професійної діяльності.

Крім того, арбітражних керуючих віднесли до суб'єктів корупційної діяльності. Тобто, у разі заподіяння шкоди, під час виконання своїх службових обов'язків, арбітражний керуючий може бути притягнутий до цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Вибір арбітражного керуючого буде здійснюватися автоматично з єдиного реєстру. Юристи вважають, що таке нововведення дозволить уникнути залучення до банкрутства зацікавлених осіб. Проте це не зовсім так.

Якщо від обраного керуючого не надійшло угоди про його призначення, суд має право призначити іншого розпорядника майна з реєстру арбітражних керуючих. Саме на цій стадії будуть формуватися передумови відбору "свого" арбітражного керуючого.

Чому? По-перше, переконати автоматично обраного керуючого в тому, що йому необхідно відмовитись від цієї справи не становитиме проблем, якщо мова йтиме про привабливі активи, якими зацікавилися наближені до влади особи.

По-друге, при кожному господарському суді є списки "вірних" арбітражних керуючих.

Якщо ж переконати не братися за справу "автоматичного обраного" арбітражного керуючого не вийде, то в такому випадку законодавство дозволяє судді за власної ініціативою його звільнити.

"Якщо раніше ініціатором звільнення керуючого санацією міг бути (крім самого керуючого) комітет кредиторів, то тепер і сам господарський суд може звільнити його за власною ініціативою. Додатковою підставою для звільнення згідно зі змінами є анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого", – резюмує партнер юридичної компанії "Закон Перемоги", адвокат Марина Саєнко.

Окрім того, в нову редакцію Закону "Про банкротство" парламентарі заклали ще один механізм з селекції "правильних" арбітражних керуючих.

Зокрема, це обов'язок кожного арбітражного керуючого щорічно страхувати професійні ризики на суму не менше 300 мінімальних розмірів зарплати встановленої на початок року. З цієї суми має відшкодовуватися збиток, заподіяний у результаті ненавмисних дій або помилки арбітражного керуючого.

Тобто, щороку всім арбітражним керуючим доведеться страхувати свою діяльність на значну суму навіть якщо його жодного разу не було залучено до процедури банкротства протягом року.

Такий розмір страхової суми дозволить залишитися на ринку тільки "кишеньковим"арбітражним керуючим, за яких є кому заплатити страхову премію.

Державу збанкрутять

У новому Законі не обійшлося без ложки дьогтю і у питанні реалізації державного майна.

Банкрутство держпідприємств було можливо і при старій редакції Закону "Про банкрутство", але раніше діяв мораторій на реалізацію майна держкомпаній і підприємств.

Через це кредитори не могли звернути стягнення на майно держпідприємства-боржника. І в ході процедури банкрутства держпідприємства наштовхувалися на так звану проблему "замкненого кола": щоб ліквідувати підприємства потрібно продати майно і погасити борги перед кредиторами, але при цьому закон забороняє продавати активи підприємства-банкрута.

Нова редакція начебто знімає цю проблему. Зокрема, змінами скасовується мораторій на примусову реалізацію майна держпідприємств і компаній, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.

Тепер такий мораторій діятиме лише відносно держпідприємств, включених до списку стратегічних активів. З одного боку це дозволить держкомпаніям залучати активи під заставу свого майна, але, з іншого – може спровокувати ряд технічних банкрутств з метою заволодіння держмайном.

"Це вельми довготривалі і складні схеми банкрутства, які не обходяться без лобіювання на самому вищому рівні, а також використання адміністративного ресурсу", – наголошує юрист Astapov Lawers Артем Кузьменко.

Юрій Віннічук