Подробнее Запомнить город


Тендерна палата повертається, або Як вкрасти 200 мільярдів на очах у всіх

11.03.09 , fоrpost
размер текста:

Президент Віктор Ющенко ветував прийнятий Верховною Радою у січні цього року дуже вже сумнівний закон «Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Заветував. Тим самим – поставив крапку. Чому тоді «здавалося б»? Насамперед тому, що, поінформовані люди повідомляють, що автори законопроекту та ті, хто за ними стоїть, наполегливо шукають шляхів, як протягти його вдруге через Раду та Секретаріат Президента.

Відтак, ініціатори документу зацікавлені, аби хвилі навколо нього вляглись, все затихло, всі про все забули. А там, дивись, можна буде робити наступний підхід до «ваги» у мільярди гривень.

Але чи треба це всім іншим? Дуже сумнівно. Тож повернемось до цієї законодавчої «бомби». Будемо ятрити панові Папієву та його колегам незагоєну рану.

Хотіли як краще... Для себе. І майже зробили

Автором вищезгаданого законопроекту за №0924 є саме народний депутат від Партії регіонів Михайло Папієв.

15 січня цього року закон був прийнятий Верховною Радою. Після цього – небувала ситуація - він так і не з’явився на сайті ВР. І це попри всю його надзвичайну вагу – закон фактично змінює всю систему адміністрування соціального страхування в Україні.

Згідно з ним, в Україні вводиться єдиний соціальний внесок на соціальне страхування, створюється Державний реєстр соціального страхування та визнаються уповноважені органи, що збиратимуть та обліковуватимуть відповідні внески. Вірніше, орган. Цим органом має стати новостворена Адміністрація соціального страхування (назвемо її скорочено АСС). Вона має взяти на себе всі повноваження, покладені сьогодні на Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонд страхування на випадок безробіття та Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. В грошовому вимірі це просто колосальні суми – лише до Пенсійного фонду минулого року надійшло 103 млрд. грн., загалом же під опіку могутньої АССи потрапляло б 200 млрд.гр..

При цьому законодавці «забули» прописати в законі, буде Адміністрація державним органом чи ні. Відповідно, можна здогадатись, якою АССа буде на практиці. Те ж саме стосується і ще одного новоутворення, передбаченого законом 0924 – Методологічної комісії з питань звітності. Незважаючи на те що, ця комісія є згідно закону недержавним органом, вона, зокрема, мала б встановлювати стандарти збору, обробки й аналізу звітності стосовно соціальних внесків. Одне слово, тендерна палата відпочиває.

Керівник Секретаріату Президента Віктор Балога так прокоментував відмову Президента підписати закон: «Він є спробою запровадити легальний механізм викачування грошей із суб`єктів господарювання: підприємств, приватних компаній, малого і середнього бізнесу».


Керівник президентської канцелярії зауважив, що «підготовка вказаного закону проходила непрозоро, в інформаційній напівтемряві, а голосували депутати під кінець дня, в напівпритомному стані в напівпорожній залі, хоча формально документ підтримали 409 парламентаріїв».

Тендерна палата померла, але справа її живе

Як же міг закон пройти через Верховну Раду? Звідки раптом взялись аж 409 голосів на його підтримку, тоді як ми знаємо куди важливіші і законодавчо «чистіші» законопроекти не здобувають і третину цієї підтримки?

На думку народного депутата України, секретаря профільного Комітету Верховної Ради України – з питань соціальної політики та праці – Володимира В`язівського, народних обранців було майстерно ошукано. Парламентар переконаний, що під час голосування законопроекту відбулась підміна заздалегідь погодженого тексту на його нову редакцію, зроблену на замовлення шанувальників усіляких цікавих утворень на кшталт славнозвісної Тендерної палати.

Простежимо, завдяки чому і кому це сталось.

Володимир В`язівський в коментарі агентству УНІАН нагадав, що «законопроект 0924 напрацьовувався не одним урядом і ставив перед собою благу мету – спростити систему комунікацій платників з чотирма фондами, які на сьогоднішній день існують в Україні». Але, на жаль, каже секретар профільного комітету, «ідею було скомпрометовано». «До законопроекту, який опрацьовувався із залученням максимальної кількості зацікавлених сторін, у тому числі профспілок та роботодавців, виник інтерес в людей, які жодного відношення не мають до функціонування соціальних фондів. Але вони розраховують на цих фондах заробити собі копійчину», – каже він.

В’язівський проводить пряму паралель зі створенням Тендерної палати України.

«Нібито було створено механізм громадського контролю над тим, щоб влада не зловживала на користь того, чи іншого підприємства, але при цьому не забували собі в кишеню покласти кошти. Як від влади, так і від тих самих підприємців», – каже депутат.

Технічно ж, розповідає депутат, у Верховній Раді відбулась підміна тексту законопроекту 0924. Тобто 24 грудня минулого року на Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці обговорювався один законопроект, а до залу, коли відбувалось голосування, дійшов інший.

«На засіданні комітету ми прийняли консолідований документ, який враховував поправки і профспілок, і роботодавців. Цей документ не давав преференцій жодній зі сторін. Загалом поправок до пенсійного законодавства налічувалось у ньому 138. Далі процедура, відповідно до регламенту, вимагає передачі цього документу від парламентського комітету до Секретаріату Верховної Ради, як на електронних носіях, так і у паперовому вигляді з підписом голови Комітету. Після цього документ має бути Секретаріатом розмножений, розданий народним депутатам, а на сайті ВР розміщена порівняльна таблиця з поправками до закону, та його існуючим варіантом. На ознайомлення з текстом законопроекту в депутатів є 10 днів», – пояснив народний депутат.

Що ж сталось із законопроектом на цьому щляху? Хто його підмінив?

Володимир В’язівський переконаний, що можна говорити про антирегламентну діяльність голови підкомітету з питань державного соціального страхування профільного Комітету Ради Михайла Папієва.

В`язівський, котрий, як відомо є членом фракції НУ-НС, стверджує, що напередодні передачі законопроекту в Секретаріат ВР, між ним та Папієвим (відповідно, представником фракції «Регіони України») відбулася така розмова.

«Зайшла мова про необхідність проголосувати усі запропоновані на комітеті поправки. Він запропонував мені – давай зробимо таку річ, щоб не вийшло, що за ваші поправки, які, ми розуміємо, є конструктивними, не проголосують «Регіони», а Наша Україна, відповідно, не проголосує за поправки від «Регіонів», то давай внесемо всі ці поправки спільно, від тих депутатів, пропозиції яких були прийняті на Комітеті», - пояснив народний депутат.

«Я не заперечував, та підписався під таким варіантом поправок, - продовжує В’язівський.- Але потім мені вдалося роздобути той документ, який нібито був розданий у ВР, а насправді, він навіть офіційно не потрапив до парламенту. В законопроекті було вже не 138, а 174 поправки! Текст цього документу був набраний та розмножений поза межами ВР, про що я дізнався, спілкуючись з керівником Секретаріату ВР».

В`язівський стверджує, що саме таким чином і було ошукано 409 народних депутатів. «Не маючи у руках справжнього тексту законопроекту, не маючи можливості прочитати його на сайті Верховної Ради, власне я проголосував за цей законопроект, повіривши на слово своєму колезі».

За словами народного депутата, найважливішою розбіжністю між погодженим в комітеті законопроектом та остаточним текстом документу стала поява в ньому положення про створення Методологічної комісії з питань звітності. «Це самоврядна структура, яка сама себе обирає, сама пише регламент своєї робити, визначає які документи приймати і які методологічні роз’яснення давати на місця. Якщо захочеться грошенят, то за кожну консультацію, підприємцю доведеться давати цій комісії певну суму. Тобто люди бажають заробити гроші і, треба сказати, гроші дуже великі», – говорить народний депутат. За його словами, Методологічна комісія є самоврядною структурую, до якої мають увійти представники фондів, профспілок, роботодавців. «Мені прозоро натякали, що і В’язівський може увійти до комісії. Я розумію, що комісія має бути доволі величенькою, щоб на всіх вистачило», – додав В`язівський.

От така ось історія. І тут виникає безліч запитань.

Далі буде...

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
24.09.18, ubr.ua
Агросубсидиями хотят компенсировать затраты на топливо и электроэнергию.
24.09.18, Газета.ru
Эксперты указали к чему приведут развязанные США торговые войны.
Минфин США разрешил еще поработать с компанией.
Премьер-министр Владимир Гройсман планирует профинансировать ремонт и строительство дорог в следующем году на в 56 млрд гривен.
24.09.18, Сегодня
Строительство. В конце лета в этой отрасли меньше всего предлагали работу.
24.09.18, ubr.ua
На этот раз средства готовят не только для ракет, но и для спутников. Всего 25 миллиардов гривен, которые Кабмин распределил между всеми.
24.09.18, Deutsche Welle
Второй канал поставок газа нужен для надежного энергоснабжения, считает глава Федерального объединения немецкой промышленности. США не исключают введения санкций против Северного потока-2.
24.09.18, Сегодня
Аналитики предупредили о росте валютных колебаний.
Санкции против Ирана пока не приведут к росту добычи.
22.09.18
22.09.18, Deutsche Welle
Конституционный суд Украины может окончательно закрепить курс страны на членство в ЕС и НАТО. Как и на что повлияет это решение на фоне президентских и парламентских выборов 2019 года?
21.09.18
20.09.18
19.09.18


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!