Кому вигідне звільнення Огризка

Верховна Рада досить несподівано продовжила ротації в уряді, розпочаті відставкою глави Мінфіну Віктора Пинзеника, звільненням керівника міністерства, який, згідно з Конституцією, є фактично «людиною Президента» в Кабміні. 250 народних депутатів позбавили посади міністра закордонних справ Володимира Огризка.

У пояснювальній записці до постанови 4135, зареєстрованої «регіоналом» Василем Кисельовим, вказано дві причини звільнення Огризка. Перша – це «втрата близько 9 тис. квадратних кілометрів континентального шельфу за рішенням Міжнародного Суду в Гаазі» (відправленому у відставку міністру закинули недостатню увагу до відстоювання інтересів України в цьому питанні). Друга причина сформульована досить загально:

«Міністерство закордонних справ на чолі з паном Огризком В.С. просто забуло про розвиток економічної, інвестиційної, гуманітарної співпраці з Росією, а весь порядок денний україно-російських відносин зводить лише до проблемних питань, переговори з яких старанно заводить у глухий кут».

Вочевидь, за цим формулюванням стоїть, зокрема, недавній скандал із епатажними пасажами Віктора Черномирдіна та заявою Огризка про те, що посла РФ (а з ним – і кількох російських консулів) в Україні можуть оголосити персонами нон-ґрата, у відповідь.

І «регіонами», й комуністи вже давно критикували керівника МЗС, насамперед, за досить жорстку позицію по відношенню до Росії (випадок із Черномирдіним – лише одиничний вияв її). Вочевидь, з точки зору цих двох сил головним у зміщенні з посади Огризка було саме це (хоча комуністи в пояснювальній записці до альтернативного проекту постанови про звільнення міністра й говорять про досить серйозні потенційні економічні втрати від рішення Гаазького суду: «За даними розвідки ДП «Чорноморнафтогаз», за 40 кілометрів на південь від острова Зміїного, в акваторії, яку Міжнародний суд визнав такою, що належить Румунії, було розвідано найбільші запаси газу й нафти – близько 10 мільйонів тонн нафти і 100 мільярдів кубометрів газу»). Тож

нічого дивного в одностайному голосуванні КПУ й майже одностайному – Партії регіонів (не віддав свого голосу Сергій Головатий).

А от що стало несподіванкою, так це дії БЮТ – 49 представників блоку (у тому числі – заступники голови фракції Андрій Портнов і Богдан Губський, а також один зі спікерів «сердечних» Валерій Писаренко) підтримали відставку Огризка. Причому

чи не вперше при прийнятті важливого рішення в Раді бютівці продемонстрували відсутність єдиної позиції

(49 – це лише третина фракції).

Коментарі представників БЮТ після голосування лише підтвердили те, що було зафіксовано на табло в сесійній залі. З одного боку, всі заявляли, що на засіданні фракції було прийняте рішення не голосувати. У той же час Олег Ляшко зізнався, що не розуміє, звідки взялися ті 49 «за», Портнов пояснив, що це вияв особистої позиції окремих депутатів, а Микола Томенко взагалі висловив упевненість, що «сердечні» припустилися помилки. Трохи світла на додаткові мотиви «сердечних» пролив перший заступник голови фракції Андрій Кожем’якін, хоча й не голосував сам, розповів, що виявом негативної діяльності Огризка в уряді в очах окремих бютівців стало, зокрема, розповсюдження міністерством по іноземних посольствах директив про роз’яснення критики Кабміну на «газовому» РНБО.

Реакція самої Тимошенко була неоднозначною.

З одного боку, лідер БЮТ заявила, що Огризко на посаді міністра її зовсім не влаштовував, але разом із тим – висловила розчарування, що представники її політичної сили взяли участь у звільненні керівника зовнішньополітичного відомства «сьогодні, коли політична ситуація в країні невизначена, а економічна – важка».

Науковий директор Школи політичної аналітики НАУКМА Олексій Гарань у розмові з кореспондентом висловив думку, що під час голосування за відставку глави МЗС проти Огризка діяли кілька чинників. При цьому політолог вважає рішення Гаазького суду лише приводом.

«Я думаю, що

відставка Огризка – це, безумовно, критика зовнішньої політики Президента,

і тут можна говорити про те, що міністр став жертвою, оскільки був виконавцем цієї лінії, – пояснив Олексій Гарань. – На жаль, українська зовнішня політика дійсно допускає прорахунки, тобто є красиві гасла, є заяви про відстоювання українських національних інтересів, а вони не підкріплюються реальними діями. І це стосується і російського напрямку, і напрямку євроатлантичного».

Не виключає політолог, що участь у голосуванні представників БЮТ спровокувала ще одна помилка міністра.

«Я думаю,

Огризко зробив помилку, коли вв’язався в суперечку між владними структурами всередині країни

– я маю на увазі той циркуляр, який був розісланий по лінії МЗС дипломатичним відомствам за кордоном з вимогою роз’яснень критики уряду. На мою думку,

тут він вийшов за межі того, що має робити МЗС.

Таким чином, до певної міри він теж спровокував реакцію БЮТ», – пояснив науковий директор Школи політичної аналітики НАУКМА.

49 голосів «сердечних» викликали негативну реакцію к колегах БЮТ із коаліції. З’явилась інформація, що Борис Тарасюк і Юрій Ключковський можуть відкликати свої підписи під коаліційною угодою (при цьому у коаліції не буде підтримки більшості фракції НУНС, а відтак нунсівці опиняться поза коаліційним об’єднанням). Представник «Народної Самооборони» Тарас Стецьків прямо звинуватив тимошенківців у доведенні коаліції цим голосуванням до межі розвалу.

Олексій Гарань прогнозує, що відставка Огризка, загострить протистояння по лінії Президент – прем’єр, але разом із тим оцінює шанси на розпад нинішнього коаліційного утворення в парламенті як 50 на 50.

«Якщо ці люди (Тарасюк, Стецьків – ред.) виходять із коаліції й офіційно буде оголошено про те, що коаліція розвалена, то тоді знову виникає примара дострокових парламентських виборів.

А як іти «Нашій Україні – Народній Самообороні» на вибори? З ким іти Тарасюку, з ким іти Стецьківу?»,

– навів можливий аргумент, що може стримати вихід окремих нунсівців із коаліцій (тобто намагання йти проти Тимошенко) політолог.

Як би там не було, звільнення Огризка має принаймні один негативний наслідок для України – воно дозволяє Росії святкувати певну перемогу.

У день звільнення «незручного» для Москви міністра усе той же Черномирдін відзначився черговою заявою в притаманному йому стилі. «Спочатку хай вони думають, а потім говорять, а не мелють язиком», – дуже «дипломатично» порадив російський посол українському МЗС з приводу можливості оголошення його персоною нон-ґрата.

А в Держдумі РФ і не подумали приховувати радість з приводу відставки Огризка.

«Це було єдине правильне рішення – забрати з посади глави МЗС України людину, яка усіма своїми діями прагнула виконати американське замовлення і зруйнувати зв'язки між нашими країнами аж до можливого розриву дипломатичних відносин», – безапеляційно висловив своє бачення внутрішньоукраїнських процесів голова комітету нижньої палати російського парламенту зі справ СНД і зв'язків зі співвітчизниками Алєксєй Островський.

Чим відповість Україна й хто відповідатиме від її імені, наразі не відомо…