Чи переживуть інвестиційні компанії кризу

Компанії коштують стільки, за скільки їх готові купувати. А часто компанії коштують стільки, скільки у них боргів, тобто, покупець платить символічну ціну і зобов'язується виплатити борги.

На початку кризи лунали прогнози, що інвестиційний ринок остаточно ляже, і компанії одна за одною повністю зникнуть, аби по закінченню кризи на їхні місця прийшли нові гравці.

"Через кризу більшість угод, які планувалися на кінець 2008 року, затягнулися. В основному це пов'язано зі зміною ставлення інвесторів до ризиків", – розповів "Економічній правді" керівник інвестиційно-банківського департаменту ІГ "Арт-Капітал" Ростислав Воробйов.

"Економічна правда" спробувала розібратися, за рахунок чого зараз виживають численні інвестиційні компанії України. Адже публічний ринок акцій, злиття та поглинань і IPO майже зникли. Виявилося, що, окрім спекуляцій з єврооблігаціями, певний заробіток інвестиційним компаніям приносять відділи інвестиційного банкінгу.

Затишшя перед бурею

Деякі компанії з середини осені приготувалися до ліквідації інвестиційного бізнесу. По ринку ходили розмови про те, що ось-ось має закритися та чи інша компанія. Всі розпочали оптимізацію штатів працівників, сотні людей опинилися без роботи, було скорочено маркетингові витрати.

"У нас в середині осені відбулася повна докомплектація працівників. Це було заплановано раніше. Правда, згодом нам все-таки довелося, як і в кожній компанії, скоротити частину працівників сектору фондового ринку", – розповів "Економічній правді" голова відділу зв'язків з громадськістю Renaissance Capital Костянтин Головинський.

Але якщо в Renaissance Capital це був плановий набір, то більшість компаній уже в ході оптимізації здійснювали точковий рекрутинг.

"Ми посилили команду інвестбанківського департаменту професіоналами в області IR (людина, що займається зв'язками з інвестором), а також стратегічного та інвестиційного аналізу", – додав Воробйов.

Через те, що протягом останніх півроку на фінансовому ринку спостерігався спад, компанії, в основному, закривали угоди, які були розпочаті ще до кризи.

Мало хто хотів починати нові операції зі злиття та поглинання, ринок завмер. Ті, хто мав хоч якісь оборотні кошти і з прибутками виходив у "плюс", не хотіли щось продавати. Ті хто збирався продатися, після найменшого падіння цін боялися продати за безцінь в надії на швидке відновлення ринку.

Інша група компаній ще мала кошти на купівлю активів, але розуміла, що ціни найближчим часом будуть стабільно падати, і за кілька місяців можна буде купити в півтора-два рази більше, ніж передбачалося на початку.

Солодке слово криза

В сьогоднішній ситуації найменший неправильний крок може спричинити банкрутство інвесткомпаній.

"Місцеві та іноземні компанії будуть в основному ставити на лідерів ринку с гарним track record (досвідом роботи), навряд чи хтось буде працювати з новачками", – поділився управляючий директор одного з лідерів ринку Dragon Capital Томаш Фіала.

Хоча невеликі компанії не збираються здаватися. Наприклад, Tiger Asset Management виходив на початку року на ринок з яскравою рекламною кампанією, виключно як компанія з управління активами, а вже сьогодні зацікавився інвест-банкінгом.

"Наразі ми сконцентрувалися на консультуванні угод по M&A", – розповів Юрій Ушков, управляючий директор КУА Tiger Asset Management.

В інвестиційному секторі також перестали працювати звичні способи залучення боргового та акціонерного капіталу.

"Залучити капітал можна буде тільки через продаж частки, або бізнесу повністю, стратегічному інвестору чи фонду прямих інвестицій. Низка іноземних інвесторів, що раніше планували зайти в Україну, зараз матимуть таку можливість за нижчими цінами", – відзначив Томаш Фіала.

Тож інвесткомпанії сконцентрувалися на переліку основних послуг – продаж компаній, M&A, трансакції та угоди з реструктуризації компаній, що мають фінансові проблеми.

Тому на сьогодні фактично інвестиційні компанії виконують функцію стерв'ятників і, в той же час, у деякій мірі оздоровлювачів економіки. Вони скупають активи проблемних бізнесів, сприяючи вливанню капіталу.

"Наприклад, на обмін крупного пакету акцій ми пропонуємо фінансування, за рахунок якого компанія зможе значно зміцнити свої позиції на фоні фінансових проблем у конкурентів", – говорить Фіала.

Також інвесткомпанії допомагають крупним гравцям, які мають вільні "живі" кошти, збирати проблемні активи своїх галузей.

"Наразі ми ведемо кілька угод із залучення фінансування для компаній, які є "консолідаторами" у своїй галузі, і зможуть істотно наростити частку ринку, витіснивши або поглинувши конкурентів, і заробити на кризі", – говорить Воробйов.

З-поміж нових продуктів інвесткомпанії згадують консультації щодо інвестування в закордонні активи.

"У деяких банках, наприклад, австрійських, всі 100% депозитів гарантовані державою, що викликає особливий інтерес у наших консервативних клієнтів. Ринки акцій багатьох країн торгуються зараз на мінімумах за більш ніж 10 років, ціни на сировину дуже сильно просіли, в тому числі на паладій, нафту, залізну руду, з'являється багато можливостей дешево придбати цікаві активи", – додає Юрій Ушков із Tiger.

А ким торгуємо, панове?

Купівля і продаж у часи кризи мають свої особливості.

"Зараз це ринок покупця, а не продавця. Компанії коштують стільки, за скільки їх готові купувати. А часто компанії коштують стільки, скільки у них боргів, тобто, покупець платить символічну ціну і зобов'язується виплатити борги", – говорить Ушков.

Загалом, сьогодні інвесткомпаніям найвигідніше надавати послуги з реструктуризації та залучення фінансування для компаній, незалежно від галузі.

"Що стосується консультацій з реорганізації та оптимізації бізнесу, то нічого суперіноваційного тут немає. Інструменти все ті ж: зниження витрат, закриття нерентабельних філій або напрямків роботи, скорочення персоналу в напрямках, де впала активність", – говорить Ушков.

За його словами, популярність цих послуг пов'язана з тим, що іноді керівництву компанії дуже складно просто подивитися на свій бізнес збоку.

І таких компаній на ринках дуже багато. Такі галузі, як нерухомість, уже просіли, інші ж перебувають на межі банкрутства, тому менеджменту доводиться користуватися послугами найманих консультантів.

"Серед тих, хто бажає залучити фінансування за рахунок продажу міноритарного пакета чи бізнесу цілком, варто відзначити виробничі підприємства хімічної галузі та харчової, аграрної промисловості, торгові мережі, машинобудівні та підприємства металургійного комплексу", – говорить Воробйов.

У деяких великих інвесткомпаніях відбулося переформатування принципів. Наприклад, якщо раніше існував певний іміджевий бар'єр вартості угоди у 70-80 мільйонів доларів, нижче якого вони не могли опуститися, то зараз вони не цураються угод і в 10 мільйонів доларів.

"Хоча це не така вже й велика проблема. При угоді з меншим обсягом коштів ми маємо більший відсоток комісійних від операції", – говорить джерело в одній з компаній.

Цю думку підтверджує і менеджер "Арт-капіталу". "Ми сьогодні все частіше працюємо з невеликими компаніями, які швидко перебудовуються, і результат можна побачити в найкоротші терміни", – говорить Воробйов.

З усього виходить, що поки ринок тримається, основною задачею є не просто накопичення капіталу, а заробіток з метою виживання. Інвесткомпанії ще мають запас міцності, але невідомо чи надовго його вистачить.