Подробнее Запомнить город


Світова економічна криза чи четверта світова війна?

размер текста:

За масштабами глобальних процесів та їх наслідків теперішня світова економічна криза напевне не поступиться світовим війнам минулого століття. Зрештою, кожна із світових воєн призводила до масштабного політичного та економічного переділу світу.

Якщо коротко, то результатом першої світової війни було посилення глобального впливу країн Антанти та США. Другої – значне посилення США, яка стала світовим економічним та політичним лідером, та світовим фінансовим центром.

В результаті третьої світової - "холодної" - квазівійни, яка стала політичним продовженням другої, зазнала краху світова комуністична система та створилися нові геополітичні системи у вигляді Євросоюзу та союзу країн південно-східної Азії - Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво. Ці нові геополітичні утворення стали реальною противагою США на світовій політичній та економічній арені.

Такий стан речей не міг не призвести до системної глобальної фінансової, економічної та політичної кризи, тому що економіка США вже понад два десятиліття не може в повній мірі виконувати роль економічного світового локомотива, в результаті чого перетворилася із товарного донора в акцептора товарів всього світу. Чи давно ви купували товари made in USA?

Натомість США стала найбільшим експортером послуг, в тому числі фінансових, але навіть такий статус за останні десять-дванадцять років вже не може врятувати США від колосального дефіциту платіжного балансу в зовнішній торгівлі. За цей же час державний борг США подвоївся і досяг рівня майже 11 трильйонів доларів США або 75% ВВП.

Очевидно, що за таких економічних показників країни Федеральній Резервній Системі США разом із МВФ та Світовим банком вже важко якісно і стабільно виконувати роль міжнародного центробанку, а долару США – роль міжнародної платіжної та резервної валюти.

Щоб зберегти статус найпотужнішої економіки світу після того, як на початку століття індекси фондових бірж США досягли свого піку і практично перестали рости, уряд США разом із ФРС мусив стимулювати через кредитування зростання споживання власного населення, в тому числі, через іпотечне кредитування.

Це призвело до значного зростання цін іпотечних активів, вартості акцій іпотечних банків та фондів США, а також створення та розквіт гігантських за масштабами фінансових пірамід. Які зрештою одна за одною наразі валяться.

Разом із падінням американської економіки почали падати і економіки країн, залежні від експорту та накачані кредитними доларами США. Україна, на жаль, тут серед лідерів.

Ні Нацбанк України, ні всі попередні уряди не змогли зламати тенденцію зростання доларизації української економіки. По суті, гривня в державі Україна виконує тільки роль обігового засобу. Переважно мірою вартості, засобом накопичення та платежу в країні залишився долар США. Тому і маємо те, що маємо.

В ситуації що склалася, найбільше винне керівництво НБУ, який по суті не виконував та не виконує свої конституційні функції, а є головним лобістом та захисником банківської системи, яка переважно складається із комерційних фінансових установ. Національні інтереси та конституційні обов’язки для чинного керівництва НБУ, на жаль, виявились вторинними.

Тобто, в глобальному сенсі, громадяни України були підсаджені на кредитну доларову голку, як і громадяни США. Навіть країни, економіка яких зорієнтована на експорт товарів в США, як от Японія та Китай, не зазнають таких катастрофічних наслідків іпотечної кризи США!

Очевидно, що США намагатимуться зберегти свій економічний, фінансовий та політичний вплив у світі. Але "поїзд вже рушив і його не зупинити".

Ознакою втрати впливу США на міжнародній арені є такі факти, як ненадання ПДЧ щодо вступу в НАТО Україні та Грузії, нахабність Росії під час воєнних дій у Грузії, проблеми із розміщення систем ПРО в Польщі та Чехії, відмова Киргизстану від продовження оренди землі під базу США, послідовне посилення впливу Євросоюзу в Європі та інших куточках світу тощо.

Наступним кроком в таких процесах стане подальше економічне та політичне об’єднання країн південно-східної Азії з можливим створенням міждержавної синтетичної валюти. Такий сценарій може стати актуальним з огляду на економічні втрати країн регіону від кризи, спровокованої в США, та необхідність переорієнтації експортних потужностей на внутирішньорегіональне споживання. Що, до речі, вже робить Китай.

Тому і долар поступово буде втрачати свої функції міжнародної валюти. Поки що, в результаті фінансової кризи, через послаблення дії кредитного мультиплікатора економіка США та інших доларизованих країн страждає від нестачі долара, тому і вартість його щодо інших валют поки що має тенденцію до зростання.

Але ситуація зміниться, коли в обіг буде викинуто емісійний долар на виконання програм уряду США по порятунку економіки та фінансової системи, в тому числі, за рахунок збільшення дефіциту федерального бюджету США, який може сягнути 10% ВВП! Такі дії повинні стабілізувати економічну та фінансову ситуацію в США в другій половині поточного року, що, зрештою, стабілізує певним чином і економічну ситуацію в світі.

Але, щоб покращити зовнішньоторговельний баланс США, без чого неможливе фінансове оздоровлення країни, уряд та ФРС мусять девальвувати долар відносно інших валют. Іншого виходу в ситуації, що склалася, немає!

Тому що, з одного боку, аби врятувати економіку та фінансову систему країни, потрібно стимулювати споживання населення. З іншого, економіка США вже давно не виробляє потрібної кількості товарів для споживання власним населенням - як це схоже із ситуацією в Україні!

Практично єдина альтернатива таким процесам – війна, що спише всі борги! Але вона буде мати ще більш катастрофічні наслідки для світу, ніж втрата Сполученими Штатами частини свого глобального статусу.

Поки що різні країни світу у війні із глобальною кризою ведуть себе, як союзники. Або принаймні роблять вигляд. Але поступово стає очевидним, що інтереси США, Євросоюзу, Росії, Японії, Китаю тощо починають радикально розходитися.

З одного боку, чому світ повинен рятувати економіку США? З іншого, навіщо тоді США підтримувати відносну курсову стабільність власної валюти, якщо це не вигідно власній економіці?

Поживемо – побачимо.

Владі в Україні варто було б терміново законодавчо заборонити будь-яке згадування будь-якої іноземної валюти, навіть під скромним псевдонімом "у.о.", в будь-яких розрахунках чи операціях (в тому числі, в кредитних операціях) на території держави, крім операцій із зовнішньоекономічної діяльності. Навіть щодо кредитів вже наданих в іноземній валюті.

Тоді курс гривні до долара дуже швидко повернеться до "економічно обґрунтованого" рівня.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
26.05.18, Сегодня
Сейчас на 100 работающих украинцев приходится 95 пенсионеров.
В каких изменениях нуждается принятый в первом чтении закон О валюте.
Верховная Рада собирается утвердить бюджетную резолюцию на 2019-2021 годы. Что ждет Украину в эти три года?
Украинци вернулись к покупательной способности 2013 года.
25.05.18
25.05.18
Наприкінці квітня Мінекономіки внесло до Верховної Ради України “геніальний" за змістом та помпезний за назвою законопроект №8318 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства (ЕКА)”.
Германия может поддержать Северный поток-2, несмотря на жесткую позицию США.
25.05.18, Сегодня
ЕСПЧ признал запрет продажи земли нарушением из-за двух пенсионеров.
Верховная Рада собирается утвердить бюджетную резолюцию на 2019-2021 годы. Что ждет Украину в єти три года?
25.05.18, Сегодня
Эксперты советуют подходить к вопросу комплексно.
Чиновники строят планы по модернизации и возрождению украинского авиастроения. Помимо выпуска новых вертолетов и самолетов, правительство надеется вывести эту продукцию на внешние рынки.
24.05.18
23.05.18
22.05.18
21.05.18


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!