Подробнее Запомнить город


Змінити менеджмент не можна приватизувати

размер текста:

Якщо деякі підприємства дійсно не варто продавати в розпал кризи, то змінити неефективний менеджмент потрібно терміново, бо згодом збиткові підприємства будуть лише падати в ціні.

Готуючи до продажу держвласність, у ФДМ розуміють, що через фінансову кризу інвестзобов'язання покупці виконати не зможуть. І що доведеться підписувати додаткові угоди, якими їх від виконання тимчасово звільнять.

Водночас питання продавати чи не продавати не дивлячись на кризове падіння цін майже не стоїть, бо як свідчать у оновленому Фонді Держмайна хазяйнування "державних" директорів на окремих об'єктах явно не йде державі на користь.

Для наповнення цьогорічного бюджету прем'єр-міністр Юлія Тимошенко хоче продати такі великі державні підприємства, як ВАТ "Укртелеком" (67,79%), ВАТ "Турбоатом" (75,22%) та ВАТ "Одеський припортовий завод" (99,57%). Вони входять до переліку підприємств, які підлягають приватизації в 2009 році.

Виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна Дмитро Парфененко нещодавно визнав, що фонд зможе виконати план приватизації цього року в розмірі 8,5 мільярдів гривень лише за умови продажу держакцій цих великих підприємств.

Продавши минулого року невеликі об'єкти держава отримали лише 480 мільйонів гривень із запланованих 9,8 мільярдів гривень.

"Левова частка об'єктів, що знаходяться в списку на приватизацію, - неліквіди. Розраховувати на велику їх привабливість не доводиться, ми їх виставляємо на продаж з року в рік. Якщо ми не приватизуємо ОПЗ, обленерго, "Турбоатом" або "Укртелеком", то не зможемо забезпечити таку суму", заявив Парфененко.

Номінальну вартість пакету акцій "Укртелекому" оцінюють у 3,2 мільярди гривень. "Турбоатом" пропонують за 79,4 мільйонів гривень. Це при тому, що ще до кризи його оцінювали у 2,5 мільярди гривень. ОПЗ оцінили у 2,5 мільярди гривень.

Однак, наразі ані ОПЗ, ані "Турбоатом" продати не можна через вето президента. Що ж до "Укртелекому", продаж якого заплановано вже на березень, то вірогідно, що незабаром Віктор Ющенко також заблокує його приватизацію. Поки ж він лише виступив проти цього.

Антимонопольний комітет України підтвердив монопольне становище зазначених підприємств на ринку ще минулого року. Рада національної безпеки й оборони ж заборонила їхній продаж до затвердження Державної програми приватизації.

Втім, як стало відомо "Економічній правді", виступити проти продажу, наприклад, "Укртелекому" РНБО може вже у разі оголошення конкурсу продажу.

"Мене турбує той факт, що "Укртелеком" хочуть придбати, зокрема, не приватні структури, а державні. При чому мова йде не лише про Росію, але й про Європу", - говорить член спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Ксенія Ляпіна.

Серед тих, хто приглядається до українського "Укртелекому" - російський "Альфа-Капитал" та напів державна норвезька Telenor.

До ОПЗ виявляють цікавість як російський "Сібур", так і структури українського "Приватбанку".

За харківський "Турбоатом", скоріш за все будуть боротися "Лєнінградські Силові Машини", прямий російський конкурент заводу, що заздалегідь породжує у експертів можливу версію при недоброзичливе поглинання.

Також у придбанні зацікавлений найбільший вітчизняний машинобудівельний холдинг "Енергостандарт" Костянтина Григоришина, що вже не раз заявляв про свої наміри купити його у разі проведення аукціону.

За приватизацію говорить неефективність управління державних керівників, на рівні яких неодноразово вибухали корпоративні скандали.

За приклад можна навести управління "Турбоатомом" Віктора Субботіна. В інтервью "Економічній правді" він заявив, що його досягненням є пакет контрактів для "Турбоатома" на три роки на суму 1,5 мільярдів гривень.

А це приблизна вартість лише однієї турбіни для атомного енергоблоку. З врахуванням того, що світовий ринок енергетичного машинобудування складає 80 мільярдів доларів, доля Турбоатому на ньому найближчі три роки складе 0,0125%.

Обсяг реалізації продукції заводу в п'ять разів менше аналогічного показника російського підприємства "Ленінградські силові машини", але підприємства рівні за показниками виробничої потужності. А от російським конкурентам млявість "Турбоатому" вельми вигідна.

Досі держава не отримала прибуток за 2006 та 2007 роки. "Поки що Віктор Суботін не оголосив про проведення зборів акціонерів, щоб розподілити дивіденди за 2008 рік", - відзначив аналітик однієї інвестиційної компанії. За його словами, за два роки праці поточного менеджменту держава не отримала від підприємства жодної копійки.

За словами аналітика інвестиційної компанії Foyil Securities Руслана Полтавського для збереження конкурентоспроможності, заводу необхідно інвестувати понад 100 мільйонів доларів в модернізацію обладнання, тоді як майже третина цієї суми розміщена на депозитах. у банку "Мегабанк", котрий належить директору "Турбоатому".

Також про "неефективне державне управління та дії окремих керівників різних рівнів "Укртелекому" заявляла, зокрема, Інтернет Асоціація України. Мовляв, це стримує розвиток "однієї з найбільш перспективних галузей економіки України".

Що ж до ОПЗ, то і до його керівництва в прихильників продажу цього об'єкту є претензії. "Менеджменту ОПЗ слід було добиватися від держави грошей на модернізацію підприємства. Бо утримання цього заводу для неї занадто дороге", - сказав "Економічній правді" член спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Андрій Шкіль.

"За нинішніх умов отримувати хороші прибутки зможе той власник, який зуміє постачати газ за якоюсь новою схемою, зменшить його вартість. У іншому випадку покупець програє", - сказало "Економічній правді" джерело в ОПЗ.

Причини неефективного управління тими чи іншими державними топ-менеджерами можуть бути різними. У одному випадку - бажання принести прибуток іншим структурам. У другому - просто відсутність стимулу. У третьому - і взагалі доведення підприємств до штучного банкрутства заради інтересів третіх осіб.

Неефективність роботи підприємств депутат Ксенія Ляпіна (НУ-НС) покладає також і на уряд: "Кабмін щороку затверджує план фінансової діяльності того чи іншого підприємства, тож, він бере на себе і певну відповідальність за його виконання", - впевнена депутатка.

За інформацією "Економічної правди", на сьогодні ФДМ ще не має остаточних варіантів умов продажу найбільших об'єктів - вони ще у процесі підготовки. Для кожного об'єкту будуть виписані свої інвестзобов'язання.

Тим не менш, як розповіло "Економічній правді" джерело у фонді, там розуміють, що через фінансову кризу інвестзобов'язання покупці виконати не зможуть. І що згодом доведеться підписувати додаткові угоди, якими їх від виконання цих умов тимчасово звільнять.

"Насправді напевно жоден з претендентів на ці великі підприємства і не збирається виконувати зобов'язання. Бо всі вони бачать, що держава назад у цьому випадку нічого не забирає. "Криворіжсталь" - це політичне повернення. За увесь час свого існування фонд повернув державі лише декілька дрібних підприємств, де власники взагалі не виконували узятих на себе зобов'язань", - розповіло джерело.

"Хтось пообіцяє: я збільшу виробництво, скажімо, на 40%. Йому віддадуть підприємство. А потім заявить: ви ж бачите, що зараз криза. Увійдіть у наше положення, звільніть нас від виконання цього пункту на рік. І фонд так і зробить", - каже джерело.

За його словами, інвестор має величезну кількість механізмів уникнути того, що б у нього відібрали об'єкт назад у власність держави.

"Можна роками вирішувати це у судах. Що, власне, відбувається і зараз", - розповіли "Економічні правді" у ФДМ.

На думку депутата Андрія Шкіля (БЮТ), виставляти на продаж крупні об'єкти слід навіть незважаючи на кризу. При цьому інвестзобов'язання виписувати пом'якшені хіба що лише частково.

"Ми зможемо принаймні з'ясувати, скільки ж за них можуть запропонувати. І якщо пропонуватимуть низьку ціну, можна продати лише частину акцій цих підприємств, аби хоч якось наповнити бюджет", - поділився він думками з "Економічною правдою".

"Так склалося, що ми мусимо продавати майно у "не базарний день". Але я впевнений, що ані ФДМ, ані уряд не підуть на невигідні умови продажу", - додав він.

Його колега Ксенія Ляпіна виступає за альтернативний продажу варіант.

"Я за те, що б не продавати ці крупні підприємства, а, скажімо, на тендерних умовах запрошувати управляючі компанії. Держава ставить чіткі цілі, управляюча компанія їх виконує, отримує якийсь прибуток, але підприємства залишаються у державній власності", - пропонує вона.

Тимошенко має мету продати крупні об'єкти і послідовно йде до цієї мети. Ющенко має мету утримувати ці об'єкти у державній власності і теж відстоює цю позицію. Між тим, депутати Верховної Ради з Партії Регіонів, Компартії тощо, протестуючи проти продажу держмайна під час кризи, конкретних справ не роблять.

Якщо порахувати голоси, які необхідні для затвердження закону про тимчасовий мораторій на продаж найбільших держпідприємств, то, склавши до купи голоси Партії Регіонів, комуністів та нашоукраїнців, можна знайти потрібні 226. Однак, мораторій подібний до того, який залишається на продаж земель сільськогосподарського призначення, так ніхто і не вводить.

Якщо деякі підприємства дійсно не варто продавати в розпал кризи, то змінити неефективний менеджмент потрібно терміново, бо згодом збиткові підприємства будуть лише падати в ціні. А встановивши ефективний менеджмент, можна в середньостроковій перспективі хоч якось підняти вартість підприємств.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Запасы золота в Украине невелики – если говорить о добыче в промышленных масштабах. Реально можно поднимать на-гора пару тонн в год. Куда большую ценность представляют сопутствующие металлы.
США вновь заблокировали назначение новых судей в апелляционную инстанцию Всемирной торговой организации. Одновременно Вашингтон подал апелляцию на решение арбитров, признающее необоснованным повышение американских пошлин на китайский импорт.
26.10.20
26.10.20, Сегодня
В "Укртрансбезопасности" заявляют: число железнодорожных аварий в Украине растет, и почти 90% случаев происходят из-за неудовлетворительного содержания путей.
Якщо податки на газ зростуть, ми отримаємо різке зростання вартості скрапленого газу в середньому на 4-5 гривень за 1 літр. Це матиме негативні соціально-економічні наслідки. Источник: https://biz.censor.net/m3223502
26.10.20, Дело
За прошедшую неделю (19-23 октября) курс продажи наличного доллара в банках практически не изменился, на других же сегментах валютного рынка курс доллара к гривне незначительно снизился на 0,1-0,3%
В Украине никому не интересны реальные экологические инвестиции, а экология стала ширмой для получения рентабельности одними за счет других.
23.10.20
Отечественная внешняя торговля представляет собой историю неуспехов, а порой - и откровенных провалов. Почему наша страна не умеет защищать свои экономические интересы, и есть ли шанс исправить эту ситуацию.
Подземные хранилища газа в Украине забиты под завязку, но само топливо дорожает. В ближайшие месяцы его стоимость может достичь 7-8 тыс. грн за 1 тыс. кубометров.
В отличие от финансового кризиса 2008–2009 годов, когда глубокий спад спроса (и соответственно — цен) наблюдался по всем сырьевым товарам, последствия пандемии COVID-19 для отдельных частей сырьевого рынка оказались различными, отмечает в своем новом докладе Всемирный банк.
21.10.20
21.10.20, Газета.ru
Цифровизация бизнеса приведет к потере 85 млн рабочих мест в 26 странах мира, предупреждают эксперты Всемирного экономического форума в докладе "The Future of Jobs 2020". Это произойдет уже в 2025 году.
20.10.20
19.10.20
16.10.20
15.10.20
13.10.20
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!