Приватизація ОПЗ: юридичний коментар

Згідно з інформаційним повідомленням на інтернет-ресурсах, у т.ч. на сайті соцпартії України (http://www.spu.in.ua/ua/news/19890), Окружним адміністративним судом м. Києва в забезпечення позову В. Семенюк-Самсоненко до Кабінету міністрів та Фонду державного майна України про визнання протиправними нормативних актів, за якими здійснюється продаж акцій ВАТ «Одеський припортовий завод», було вжито заходів щодо забезпечення позову, та заборонено Фонду державного майна вживати будь-яких заходів з підготовки та проведення конкурсу з продажу 99,567% пакету акцій ВАТ «Одеський припортовий завод». Розгляд справи призначено на 7 жовтня 2009 року. При цьому за поширеною інформацією позивачем виступила особисто екс-голова ФДМУ.

Як правило, шляхом заборони проведення конкурсу захищають свої права учасники конкурсу, а для цього треба пройти процедуру, яка включає в себе подачу пакету документів у відповідності до умов конкурсу та перерахувати на рахунок ФДМУ 10% від стартової ціни об’єкту приватизації, що складає у цьому випадку 400 мільйонів гривень.

Тобто для того, щоб оскаржувати проведення конкурсу, необхідно бути його учасником або особою, чиї права та охоронювані законом інтереси при цьому порушуються. У випадку, що розглядається, важко уявити, яким саме чином Кабінет Міністрів України та Фонд Державного майна України порушив права та охоронювані законом інтереси В. Семенюк-Самсоненко при підготовці конкурсу з продажу акцій ВАТ «Одеський припортовий завод». Але ж ухвала із забороною в силі, отже її треба виконувати.

Надалі події можуть розгортатися наступним чином: ухвала залишиться в силі – конкурс не відбудеться. З точки зору процесу це – найімовірніший розвиток подій, оскільки засідання призначене на 7 жовтня 2009 року (після дати проведення конкурсу), а скасувати ухвалу можливо тільки у судовому засіданні.

Але ж, якщо суд побачив підстави для порушення провадження у справі та введення заходів щодо забезпечення позову, то можливим розвитком подій може стати і скасування ухвали поза судовим засіданням, або ж перепризначення засідання (наприклад, шляхом виправлення описки або помилки в ухвалі про призначення) на дату, що передує даті проведення конкурсу та скасування ухвали в цьому засіданні.

У будь-якому випадку судові процеси навколо проведення конкурсу є додатковими ризиками для потенційного покупця, оскільки подальший розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях про заборону та скасування заборони можуть стати підставою для анулювання результатів конкурсу в майбутньому.

Таким чином, даний позов та заходи щодо його забезпечення можна розглядати як результат боротьби між учасниками приватизаційного процесу, які залучають до цього процесу судові органи та органи державної влади задля лобіювання своїх комерційних інтересів.

Антон Зубков
Консультант асоціації «Об’єднана юридична група» (ULGroup)