Банковская система Польши в условиях кризиса. Уроки для Украины

Польша долгие годы оставалась для Украины примером успешно победившего капитализма в стране бывшего соцлагеря. Схожая с нашей страной по экономике, территории и численности населения, Польша сумела пройти «шоковую терапию», провести прозрачную приватизацию и люстрацию власти. В итоге, страна смогла привлечь иностранные инвестиции, снизить коррупцию, войти в Евросоюз. А банковский сектор Польши стал образцом для подражания украинских банкиров. Кризис, казалось бы, также начал обходить страну стороной, еще раз доказывая живучесть польской кредитно-банковской системы. Но хоть и с опозданием, кризис пришел и в Польшу, показав всю мощь последствий глобализации.

Польские банки и кризис.

Вера в невидимую руку рынка и открытость границ для капитала сыграли с Польшей злую шутку, когда наступил кризис. Скупив пару лет назад 70% национального банковского рынка, иностранцы обеспечили полякам дешевые валютные кредиты. Народ с удовольствием брал кредиты в евро и швейцарских франках.

И действительно, c наступлением финансового кризиса вроде и ничего не изменилось в стране. В отличие от других стран, Польша еще в начале года чувствовала себя намного лучше, чем та же Прибалтика или Венгрия. Валюты для обеспечения потребностей хватало, кредиты выдавались, хоть и в меньших объемах. Поляки клали деньги на депозит. Однако тотальный рост недоверия сыграл свое. Людей начали увольнять или сокращать им зарплату. А те в свою очередь, начали потихоньку забирать свои депозиты. Начали выводить деньги из польских «дочек» и иностранные финансовые группы, стремясь спасти более больные структуры в других странах.

Падение доходов от экспорта и вымывание денег за границу привело к обвалу национальной валюты. В среднем, злотый подешевел к основным валютам на 40%, что вмиг затруднило выплату кредитов населением и предприятиями. «Если кто-то год назад взял кредит на покупку жилья в размере 300 тыс. злотых, то сегодня его долг составляет 425 тыс. злотых", – подсчитывает в своей экономической рубрике "Газета выборча".

Однако Национальный Банк Польши не желал проводить интервенции, справедливо считая, что этим могут воспользоваться спекулянты (скупить валюту, а потом ее продать, когда она будет дорожать). Центробанк заявил о готовности рефинансировать экономику лишь в том случае, если евро зашкалит до пяти злотых вместо нынешних четырех. Однако когда евро уже дошел до значения 4,90, первыми не выдержали нервы у Минфина, которому пришлось продавать валюту из резервов ЕС.
После этого пришлось и Нацбанку сокращать свои резервы, проводя валютные аукционы для удовлетворения потребности кредиторов в дешевой валюте. Кроме того, НБП начал снижать учетную ставку, чтобы оживить кредитование. Но было уже поздно. Предприятия и население побаивались брать кредиты, так как не были уверены в завтрашнем дне. Нависла угроза быстро растратить 55 млрд евро золотовалютных запасов, против чего категорично выступал Нацбанк.

Антикризисная программа Польши

В этой ситуации правительство вынуждено было пойти на сокращение расходов бюджета на 5,6 млрд долл. – до 90 млрд долл. Под нож пустили, в основном, затраты по переходу на «контрактную армию». Парламент, скрипя сердце, но поддержал эту вынужденную меру.
Правительству Дональда Туска пришлось идти еще на одну непопулярную меру – отложить переход на евро . Ранее это был 2012 год, теперь в Минфине не исключают, что перейдут на евровалюту позже.

Еще одним шагом правительства по борьбе с кризисом стало обращение к МВФ о присоединении к гибкой страховочной кредитной линии в размере 20,5 млрд долл. Деньги должны пойти на поддержку польского злотого, в случае, если экономическое положение будет ухудшаться. МВФ готов поддержать Польшу. Минфин отверг предложение экспертов Фонда осуществить привязку злотого к евро, не дожидаясь вступления в зону евро. Такой шаг, по мнению правительства, мог бы привести к падению темпов ВВП на 10%.

И наконец, весной правительство Польши утвердило стабилизационный пакет, сумма которого составила 91,3 млрд злотых (31,4 млрд долл.). Деньги должны быть направлены на развитие инфраструктуры и поддержку реального сектора экономики, в частности, строителей.

Уроки для Украины

Несмотря на глобализированность польской экономики, она все же оказалась более подготовленной к кризису, чем украинская. Во власти также есть противоречия между президентом и премьером, однако стороны смогли отложить их перед лицом кризиса. Поляки готовы были идти на непопулярные шаги, и не выполняли слепо рекомендации международных экспертов. Хоть кризис наступил в стране позже, чем в Украине, правительство начало с ним оперативно бороться, несмотря на противоречия с Национальным банком Польши. Оперативные действия, уверены эксперты, позволят Польше достойно пережить трудные времена.
Об отличиях польской банковской системы от украинской в интервью «Минпрому» рассказал Иван Феськив, председатель правления ОАО «Кредобанк» (принадлежит крупнейшему польскому банку PKO BP).

Скажіть, чим відрізняється ситуація у банківському секторі України і Польщі?

У Польщі ситуація більш прогнозована. Там менше втручання держави у фінансову систему, що дає можливість ринку самостійно регулювати ситуацію. Тому навіть девальвація злотого до долара (курс впав на 40% – ред.) не привела до паніки населення. Люди продовжують довіряти банкам, кладуть гроші на депозити.

Чому довіра зменшилась не так суттєво, як в Україні?

По-перше, в Польщі немає такої залежності від долара, як в Україні. Частина кредитів видавалась у злотих, решта – у євро та швейцарський франках. Ці валюти подорожчали не так сильно, як долар. Водночас, ставка по банківським валютним кредитам є плаваючою і напряму залежить від середньозваженої міжбанківської ставки польських банків VIBOR. Тому усувається можливість самостійного підняття ставок банком. Польські фінустанови менше залежать від іноземних запозичень, ніж українські. Отож їм не треба повертати за кордон стільки коштів. Тож попит на долар чи євро поки не є ажіотажним.

Але криза мала б вдарити по польській експортній промисловості. Адже через спад світового попиту менше продукції продається за кордон.

Так, продажі впали. Але Польща є членом ЄС, отож польські товари продаються в інших країнах Євросоюзу без митних та інших перепон. Отож, у польських виробників витрачається менше часу та коштів при експорті у Європу. Водночас, девальвація польського злотого до євро та долару зробила польську продукцію більш конкурентоспроможною. Те саме відбувається і з українською продукцією.

Яка роль Національного банку Польщі у регулюванні валютного ринку країни?

Скажемо, так, НБП не втручається у формування валютного курсу, як це робить НБУ. Курс формується самим ринком і є офіційним. Центробанк може впливати на ринок лише за допомогою регулювання облікових ставок рефінансування. Це діє набагато ефективніше, ніж спроби підбити офіційний курс під ринковий, як це відбувається в Україні.

Які відмінності між польським та українським споживачем банківських послуг? Чи є різниця у менталітеті клієнтів Сходу України та Заходу?

Суттєвої відмінності у менталітеті споживачів України немає. На сході країни поки що не така давня банківська історія, ніж на Заході. Річ в тім, що Західна Україна у 20-30-х роках перебувала у складі Польщі, і тут працювали місцеві і польські банки, в тому числі і інвестор нашого банку – PKO BP. Оскільки банківські традиції тут давніші, то й довіра до банків сильніша, ніж на Сході. Особливо це стосується населення. Що стосується Сходу, то тут рівень обізнаності населення з банківськими послугами та рівень довіри дещо нижчий. Натомість, довіра та активність корпоративного сектору однакова і на Сході і на Заході.

У Польщі банки стали активно залучати населення до своїх послуг ще на початку 90-х, і кризу на зразок тої, що відбувається зараз в Україні, банки пережили ще в ті часи. Отож населення чудово розуміє, що таке банківські послуги і які є ризики під час роботи з банками. Тому ніякої паніки там немає.

Минулого року «Кредобанк» отримав негативні фінансові результати. Поясніть чому?

За підсумками року "Кредобанк" отримав найбільший за останні роки операційний прибуток. Однак, остерігаючись негативних явищ, що розгорталися на світових фінансових ринках, задовго до початку кризи в Україні, ми дуже прискіпливо переоцінили якість своїх активів. Відповідно, збільшили витрати банку на формування резервів під кредитні операції. Це і призвело до появи негативного фінансового результату, і це нормально.

Тобто, банк не мав збитків від своєї поточної діяльності і реально не втратив грошей, а лише сформував у більшому обсязі резерви під можливі майбутні втрати.
Водночас, як це не парадоксально, в Україні, яка глибоко зачеплена фінансовою кризою, практично всі банки, включаючи ті, які протягом місяців не в стані виконати свої зобов’язання перед клієнтами, не можуть розрахуватися зі своїми вкладниками, у своїх балансах відображають прибутки.

На які показники треба звертати увагу клієнту у фінансовій звітності, коли перевіряєш свій банк?

Поряд з графою прибуток чи збиток у балансі, насамперед, слід звернути увагу на рівень чистих комісійних і процентних доходів та об’єми сформованих резервів. Чим більше покриття резервами активів, тим більша надійність банку в умовах погіршення фінансового становища клієнтів, зумовлених економічною кризою. Нас дивує, що тільки нечисленні банки показали збільшення цих резервів в теперішніх умовах.